Хто може стати клієнтом “Мережі правозахисних дитячих центрів”?

Кінцевими бенефіціаріями проекту є діти — соціальні сироти Донбасу.

У своїй діяльності правозахисні дитячі центри фокусуються саме на цій цільовій групі, але не виключаючи можливості надання допомоги дітям, які не входять до цієї групи.

Проблема соціального сирітства в Україні уходить корінням у період розпаду Радянського Союзу і пов’язаного з цим економічної, соціальної кризи. У 2000 році на вулицях українських міст опинилася величезна кількість дітей, батьки яких, втративши життєві орієнтири, почали зловживати алкоголем, багато з них стали жертвами афер та втратили житло, більшість з них втратили роботу. У Донбасі це були в основному, члени родин, зайняті у промисловості, які працювали на шахтах, заводах чи фабриках, що закрилися.

Внаслідок того, що діти залишалися безконтрольними та голодними, ставали жертвами насильства, вони залишали родини і йшли на вулицю, створюючи вуличні спільноти, які мали ознаки субкультурих утворень. Діти вулиці вживають сурогатні наркотики, ведуть кримінальну діяльність, мають проблеми зі здоров’ям, їх права постійно порушуються.

Нині система державних служб для дітей працює більш ефективно, ніж раніше, створено і прийнято відповідні закони. Однак, у зв’язку з тим, що виконавці законів не змінилися, механізми їх застосування погано прописані, не існує загальноприйнятих стандартів якості надання правозахисних послуг дітям, проблема соціального сирітства залишається актуальною.

На сьогодні ця проблема — проблема дітей, соціальних сиріт, тобто тих, хто фактично залишився без піклування родини, однак юридично не має статусу сироти.

Із 233 дітей-клієнтів нашої організації у 2007 році лише 15% мали статус сироти, хоча фактично всі ці діти тривалий час не знаходилися під піклуванням власних батьків.

ДІТИ МОЖУТЬ СТАТИ КЛІЄНТАМИ ПРОЕКТУ, ЯКЩО:

- Фактично позбавлені піклування батьків
- Не отримують від державної системи достатнього захисту
- Регулярно страждають від фізичного насилля
- Не отримують регулярного харчування
- Страждають на гепатит С, або ВІЛ
- Знаходяться у процесі визначення статусу. (Середній строк визначення державними службами у Донбасі статусу сироти для дитини складає 4-5 місяців)
- Очікують на направлення до інтернату. (У випадку отримання направлення до інтернату для дітей-інвалідів, збір та підготовка всіх необхідних документів у більшості випадків перевищує 12 місяців)
- Мешкають у віддалених містах Донбасу, де немає власних притулків.
- Якщо у процесі визначення статусу дитини, її життя фактично не змінюється на краще.
- Також якщо у родичів соціальних сиріт, або служб, які допомагають дітям, існує проблема складання позовних заяв та інших юридичних документів, необхідних для подання до суду.

ПОВНОЛІТНЯ ОСОБА МОЖЕ СТАТИ КЛІЄНТОМ ПРОЕКТУ, ЯКЩО:

- Її проблеми викликані порушенням її прав у дитинстві.
- Вона представляє інтереси дитини, яка може бути клієнтом проекту
- Вона має намір взяти під опіку, всиновити, або взяти до прийомної родини дитину, яка може бути клієнтом проекту.
- Вона є представником НУО, яка надає допомогу дітям.
- Також послуги проекту можуть бути надані іншим особам, допомога яким співзвучна з цілями та задачами проекту “Мережа правозахисних дитячих центрів” за узгодженням з адміністрацією проекту.

Проблема має кілька рівнів вирішення, одним з яких є надання якісних правозахисних послуг соціальним сиротам, їх родичам та представникам інтересів, вплив на якість послуг, які надають дітям правозахисні організації, створення мереж підтримки соціальних сиріт, до яких входять як державні, так і недержавні органи.